яйце
Яйце, -ця, с. 1) Яйцо. Носиться, як курка з яйцем. На яйцях спечений. 2) Яичко (въ половыхъ органахъ). 3) мн. яйця. Родъ игры въ мячъ, который катятъ по вырытому, въ землѣ ряду ямокъ; въ ту ямку, въ которой остановится мячъ, бросаютъ камешекъ, называемый яйце. 4) чортове яйце. Неразвитой грибъ, Phallus impudicus. 5) котячі яйця. Раст. Glechoma hederacea L. Ум. яєчко. На Похвалу птиця похвалиться первим яєчком.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 537.
Том 4, ст. 537.