відгрібати
Відгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відгребти, -гребу, -беш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Том 1, ст. 209.