Перейти до вмісту
Словник Грінченка

яблуко

Яблуко, -ка, с. 1) Яблоко. Сушаться на сонці грушки й яблука на тичках тоненьких. МВ. ІІ. 36. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. Ум. я́блучко. Було личко, як яблучко, стало — як ожина. Мет. 253.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 534.