яблуко
Яблуко, -ка, с. 1) Яблоко. Сушаться на сонці грушки й яблука на тичках тоненьких. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. Ум. я́блучко. Було личко, як яблучко, стало — як ожина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 534.
Том 4, ст. 534.