щільно

Щільно нар. 1) Плотно, не оставляя скважинъ, промежутковъ; въ обхватъ. А зачини двері, да щоб щільно. Грин. II. 8. Ополудні гребли сіно і в вилочки клали щільно. Мет. 315. Чобіт щільно на нозі. Н. Вол. у. 2) Настойчиво, усердно, неотвязно. Як присікавсь щільно, так він і признавсь. Черк. у. А візьмись за його щільніш, — зараз признається. Черк. у. щільно бреше. Складно вретъ. Конст. у. Ум. щільне́нько.