щиток
Щиток, -тка, м. Ум. отъ щит. Въ 3-мъ значеніи употребляется и самостоятельно. Вирубується щиток з дубка і сучки на йому обрубуються. От яка шкода: щиток у вишеньці зломився.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 527.
Том 4, ст. 527.