шушукання
Шушукання, -ня, с. Шептаніе. Літало по церкві з його шушукання по між людьми.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 521.
Том 4, ст. 521.