шуляк
Шуляк, -ка, м. 1) = шуліка. Як я не бачу, де випускаю курчата, так щоб не бачив їх шуляк. 2) = шулик 2. Уже у вашій капусті й шуляки. 3) = шульок = шулка. 4) Названіе вола съ рогами нагнутыми внизъ такъ, что концы ихъ опускаются ниже лба. Ум. шулячо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 518.
Том 4, ст. 518.