шпигати
Шпигати, -га́ю, -єш, гл. 1) Колоть. 2) Говорить колкости. Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати. Почав його батько докірними словами шпигати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 510.
Том 4, ст. 510.