шморг
Шморг меж. 1) Дергъ. 2) Выражаетъ быстрое проникновеніе куда. Округ ярмарок, в середині шарварок, та в дірку шморг. За ним погнались, а він добіг до Луки та шморг у його хату. Воли це Третяк шморг із сіней.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 506.
Том 4, ст. 506.