шелюжина

Шелюжина, -ни, ж. Прутъ изъ тальника. ЗЮЗО. I. 134. Нехай лоза-шелюжина згинається нижче. Щог. В. 76.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 491.

Випадкові слова

Окрити, -ся. Cм. окривати, -ся.

повністю...

Побліднути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Ой ти ж моя головонько бідна, чогось моя миленька поблідла. Мет. 271. Вжахнулись і поблідли на виду. К. ЧР. 325.

повністю...

Перегрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перегріти, -рію, -єш, гл. Обогрѣвать, обогрѣть. Були б померзли, коли б не перегріла нас добра людина. Приходим додому вже й пізненько, нераненько: «Ой одчини, дівчино, перегріти серденько. Грин. III. 562.

повністю...