шарий
Шарий, -а, -е. 1) Сѣрый, сѣроватый. Ішов ляшок із Варшави, на нім сукні жовті, шарі. Острожск. у. 2) шара юшка. Очень жидкій супъ, одна вода. 3) це ша́рої кішки сон — говорятъ, когда кто либо скажетъ что-нибудь невѣроятное.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 485.
Том 4, ст. 485.