шапкувати
Шапкувати, -ку́ю, -єш, гл. Снимать шапку, стоять безъ шапки, низкопоклонничать. Шапкує перед нею. Первий чоловік у громаді, котрому всі шапкували й поважали. По мові сій шапкую вас, вітаю та й до домівок з миром одпускаю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 484.
Том 4, ст. 484.