шапарувати

Шапарувати, -ру́ю, -єш, гл. Исполнять обязанности ключника, эконома.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 484.

Випадкові слова

Примовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примо́витися, -влюся, -вишся, гл. Говорить, сказать, вмѣшаться въ разговоръ. В вік не дасть куска хліба ззісти; так, щоб примовився, що ось образи малює добре отой, а ні: я малюю та й тілько. Лебед. у. В військо наряжався, до козачки примовлявся: «Козачко, прошу тебе, як Бога, гляди моєї худоби». Чуб. V. 1171. Тут уже й другі примовились. Мир. ХРВ. 195.

повністю...

Субіч нар. Обокъ, возлѣ.

повністю...

Кородитися, -джуся, -дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка породиться. Ном.

повністю...