Перейти до вмісту
Словник Грінченка

чухрання

Чухрання, -ня, с. 1) Обрубываніе вѣтвей съ дерева, обрѣзываніе листьевъ съ вѣтвей (Cм. чухрати 1). 2) Вѣтви, срубленныя съ дерева. Ніякого дерева я в лісі не рубав, тільки взяв чухрання та й віз. Новомоск. у. Cм. чухра.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 480.