чтити
Чтити, чту, чтиш, гл. 1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 473.
Том 4, ст. 473.