чортик
Чортик, -ка, м. 1) Ум. отъ чорт. Чортик сів на лаві. 2) Рыба, колюшка, Gasterosteus aculeatus.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 472.
Том 4, ст. 472.