чорниця

Мо́рок, -ку, м. 1) Мракъ. Обгорнув (Оврама) морок великий. К. Густий морок скрізь по хатах, густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках. К. Досв. 40. Нехай його густий обійме морок. К. Іов. 2) Чортъ, нечистая сила. Cм. морока 2. Чуб. І. 196.

Неприкаяний, -а, -е. 1) Нераскаявшійся. Зробивсь великим грішником та з журби по грошах і вмер без причастя неприкаяний. Г. Барв. 459. 2) Окаянный, отчужденный отъ людей, не находящій себѣ мѣста. Доле ж моя неприкаяна. Св. Л. 319.