Перейти до вмісту
Словник Грінченка

човгати

Човгати, -гаю, -єш, гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Левиц. І. 355. Він оддалік ледві човгав за мною. Г. Барв. 397.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 467.