чічка
Чічка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. На його могилі четверті вже чічки процвітають: і білі, і голубі, і всякі. Ой зацвіла красна чічка. 2) — жовта = козельці, Ranunculus. Ум. чі́чечка. Cм. чи́чка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 466.
Том 4, ст. 466.