чистина
Чистина, -ни, ж. 1) Чистое, незаросшее мѣсто. А серед озера є дві чистині. Ум. чисти́нка. Там у лісі таки чимало є чистинок. 2) чистина? Зерновой хлѣбъ: ячмень, полба, рожь, пшеница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 464.
Том 4, ст. 464.