чиря
Чиря, -ряти, с. Чиренокъ, птенецъ чирка. Вилітали пташата-чирята. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.
Том 4, ст. 463.