чигати
Чигати, -га́ю, -єш, гл. Подстерегать. Піднялись чужі на мене, на люю чигають душу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 461.
Том 4, ст. 461.