черниця
Черниця, -ці, ж. 1) Монахиня. Одна пішла в-вісень заміж, друга у м'ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці. 2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці. 3) = ожина, Rubus fruticosus L. Ум. черничка, черниченька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 458.
Том 4, ст. 458.