Перейти до вмісту
Словник Грінченка

черниця

Черниця, -ці, ж. 1) Монахиня. Одна пішла в-вісень заміж, друга у м'ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці. Н. п. 2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Анн. 371. Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці. Чуб. V. 168. 3) = ожина, Rubus fruticosus L. Вх. Лем. 482. Ум. черничка, черниченька. Чуб. І. 150.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 458.