черкес
Черкес, -са, м. 1) Черкесъ. І всі черкеси в табуни летучих коней попускали. 2) = чемериця, Veratrum album L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 457.
Том 4, ст. 457.