червець
Червець, -вця, м. 1) Мѣсяцъ іюнь. Так земна вісь нахиляється північним кінцем до сонця аж до десятого червця. (Въ этомъ знач. удареніе на 1-мъ слогѣ: червець). 2) Кошениль, Coccus cacti. Польская кошениль, Coccus polonicus. 3) — вцю. Шелкъ, окрашенный кошенилью. 4) Кровь изъ дѣвственной плевы. 5) Раст. Potentilla argentea L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 453.
Том 4, ст. 453.