ченець
Ченець, -нця, м. = чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 451.
Том 4, ст. 451.