чвара
Чвара, -ри, ж. 1) Гроза, буря. Козак не боїться ні хмари, ні чвари. Серед літечка зашумить-загуде не дай світа, чвара. 2) Смута, ссора, драка, война. Бували й мори, й військові чвари. Росказали кобзарі нам про войни і чвари. 3) Чвара, об. Надоѣдливый человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 448.
Том 4, ст. 448.