Перейти до вмісту
Словник Грінченка

чвара

Чвара, -ри, ж. 1) Гроза, буря. Козак не боїться ні хмари, ні чвари. Ном. № 763. Серед літечка зашумить-загуде не дай світа, чвара. Макс. (1849). 61. 2) Смута, ссора, драка, война. Бували й мори, й військові чвари. Макс. (1849), 53. Росказали кобзарі нам про войни і чвари. Шевч. 365. 3) Чвара, об. Надоѣдливый человѣкъ. Мнж. 194.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 448.