цяпати
Цяпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] цяпнути, -ну, -неш, гл. 1) Черпать, брать понемногу, зачерпнуть немного. Оце вже почне цяпати кірцем. Узяв би прямо та з відра й насипав у самувар. Черномор. 2) Доить. А я тую козоньку цяпала, цяпала. 3) Капать, капнуть. Кровцю пустила, — кровця цяпала; де кровця цяпне, — церковця стане. 4) О птенцахъ: пищать, пискнуть. Курчата цяпають у сінях. 5) = цв'якати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 440.
Том 4, ст. 440.