цюник

Цюник, -ка, м. 1) = воробець тростяний. Cм. воробець 2. Вх. Пч. II. 10. 2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ. Вх. Зн. 78.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 439.

Випадкові слова

Цвітовиня, -ня, с. Стебли, клочки выпавшаго сѣна. Вх. Уг. 273.

повністю...

Неправість, -вости, ж. 1) Несправедливость. 2) Неправосудіе, беззаконіе.

повністю...

Хрякатися, -кається, гл. безл. Откашливаться. Від люльки хрякається, та й легше у грудях. Лебед. у.

повністю...