ціп! II
Ціп! II, меж. 1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. 2) ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 433.
Том 4, ст. 433.