цілком
Цілком нар. 1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Вона продала полотно цілком, а не сорочками. 2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було. 3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 432.
Том 4, ст. 432.