циганчук
Циганчук, -ка, м. Сынъ цыгана, молодой цыганъ. На ярмарку циганчук конем виграває.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 429.
Том 4, ст. 429.