церемонитися
Церемонитися, -нюся, -нишся, гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 427.
Том 4, ст. 427.