цвях
Цвях, -ха, м. Гвоздь. Під'їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. Ум. цвяшок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 426.
Том 4, ст. 426.