хрещатий
Хрещатий, -а, -е. 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті. 2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви. 3) Хрещата плахта. = хрещатка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 414.
Том 4, ст. 414.