хода
Хода, -ди, ж. 1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Ішов він.... тихою ходою. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою. 2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Гарна у коня хода.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 407.
Том 4, ст. 407.