хмелик
Хмелик, -ка, м. 1) Ум. отъ хміль. З тебе, хмелику, все зле і все лихе. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Существуетъ нѣсколько разновидностей: хмелик рожевий, — коло шнуро́чка, — на гіллячках ягідками, — чорнобривцями, — лапками, — петрушкою, — молото́чками. 3) — польовий. Раст. Trifolium agrarium L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 405.
Том 4, ст. 405.