хмарина
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 405.
Том 4, ст. 405.