хлянути
Хлянути, -ну, -неш, гл. 1) = хляти. Б'є.... аж рука хляне. 2) Литься. А вода хляне та й хляне. 3) Хлынуть. З Василя кров так і хлянула,
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Том 4, ст. 404.