хижа
Хижа, -жі, ж. 1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити. 2) = хата. Ідут до каждої хижі і під вікни співают. 3) = хлів. Та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Ум. хижка. М'ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 396.
Том 4, ст. 396.