учистити

Учистити, -щу, -стиш, гл. 1) Хватить, съ силой что сдѣлать. Було деколи і апостола вчистить, а на криласі як потягне горою, то й дяків не чуть. Стор. І. 227. А ну-те ж! учистьте запорозького козака. Шевч. 306. Як учистить гряд! Стор. І. 21. 2) Ударить. А баран як розженеться, як вчистить у лоб. Рудч. Ск. І. 2.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 370.

Випадкові слова

Позмуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать изъ камня, кирпича (во множествѣ).

повністю...

Мазґли́вий, -а, -е. Плаксивый. Вх. Лем. 433.

повністю...

Му́штер, -тра, м. Обучающій военнымъ пріемамъ. А пан муштер таки добре москалів попомуштрував. Васильк. у.

повністю...