учар

Учар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476. Cм. увчар.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 369.

Випадкові слова

Вудилище, -ща, с. = вудлище. Шух. І. 226.

повністю...

Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, -а, -е. Низменный.

повністю...

Притьопати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. Притащиться; притащиться по грязи. Притьопалась за ним аж сюди. О. 1861. XI. Кух. 30.

повністю...