усідати
Усідати, -даю, -єш, сов. в. усісти, усяду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Летить ворон з чужих сторон, на могилі усідає. Не вспів козак Нечай на коника всісти. 2) Обсѣдать, обсѣсть. Гайвороння чисто всіло дерева.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 356.
Том 4, ст. 356.