употужнитися
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти. 2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 348.
Том 4, ст. 348.