Перейти до вмісту
Словник Грінченка

уплітати

Уплітати, -таю, -єш, сов. в. уплести, -ту, -теш, гл. 1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники. Шевч. 494. 2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш. Ном. № 5259.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 345.