упиряка
Упиряка, -ки, м. 1) Ув. отъ упирь. 2) Упрямецъ, злой упрямецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 344.
Том 4, ст. 344.