улюбленець
Улюбленець, -нця, м. Любимець. Ум. улюбленчик. Любимчикъ. Бабуся не знає вже. чим свого коханого улюбленчика вшанувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 335.
Том 4, ст. 335.