Перейти до вмісту
Словник Грінченка

улан

Улан, -на, м. Уланъ. Чуб. V. 94. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Н. п. Ум. уланик, уланичок, уланчик. Ном. № 811. Грин. ІІІ. 194.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 333.