укріп
Укріп, укропу, м. = окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Не росиш, укропе, не рости, укропе, та вище, городу, та вище городу. Ум. укріпець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 332.
Том 4, ст. 332.