удавити
Удавити, -влю, -виш, гл. 1) Удавить, задушить, задавить. Щоб тебе вдушило, та вдавило. Не вмер Данило — болячка вдавила. 2) Вдавить. Чому мене не сховаєш оттут серед лину?... У землю не вдавиш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 317.
Том 4, ст. 317.